Минають дні, минають ночі.
Минає рік, минає два…
А я все дивлюсь в карі очі.
Чого у тих очах нема!
Там є ліси, степи широкі,
Там рабство й воля на рівні.
Ніхто не зна у них мороки,
В них безкінечні вихідні…
В очах оцих я бачу сонце,
Я бачу море і лани,
Я бачу небо й дуже хочу,
Щоб очі ці були мої!