Про собаче життя

Валентина Большакова 59
Важке  собаче те буття
З брехнею жити все життя,
Собака голос подає,
Її робота – цим живе!

На жаль, є люди в нас такі:
Собачого життя зразки,
Вони і лаються, гризуться
І навіть небезпечно б’ються.

Смакують брехні ті  людські,
Розносять плітки і чутки,
Пустий той гавкіт в далині
Розноситься далеко за межі.

Немає спокою ні в день, а ні в ночі,
То може добре було всім,
Обличчям стати ось таким:
Кликастим, чорним та вухастим.

І чувся «голос» лиш службовий,
Та була б охорона уночі,
Щоденно завжди у дозорі -
В людей і захист є,  і спокій на душі!


          20. 01. 2012