Лишь миг назад - весенний цвет,
В свеченье майском вся округа.
..Всё заливает чёрный свет.
Что ж не сыскалось рядом друга?..
Наивный взмах крылатых рук -
Напрасно свисту пуль перечить!
И роковой замкнулся круг,
И сводит судорогой плечи,
И взгляд затягивает мгла...
Семь хищных пуль. Семь вспышек зла,
Смиряя дух, попали в тело -
И два крыла над ним взлетело,
И прочь реальность поплыла,
Как лёгкий отголосок стона, -
Но перед ним уже простёр
Всю ширь свою степной простор,
Полтава, Киев и знамёна.
Перевод с украинского
Євген Маланюк
25 травня 1926 року
Ще мить тому — весна і цвіт,
Чужинний май в співучім сонці
...І вже щось чорне криє світ,
І де ж ви, друзі, оборонці?
Наївний рух крилатих рук —
Ні, свисту куль не заперечить!
І тіло падає на брук,
І ось тріпочуть груди й плечі,
І очі гасить смертна мла...
Сім хижих куль. Сім стрілів зла.
Зміряли в дух — влучили в тіло:
Знялись над мертвим тілом крила
І дійсність легко попливла,
Як марний, як минулий вияв, —
Бо за повіками тремтів
Співучий степ, пшеничний спів,
Полтава, прапори і Київ.
1936