В лісі є один хом’як.
Ох, скупий той неборак,
Сяк – таке багатство має,
Ось на цім і заробляє.
То жінкам, які в скорботі,
Обіцявся буцім їм,
Що багатство все залишить,
Хто догляне старість з ним!
І жінки ідуть на це,
Доглядають – от і все!
Місяць, два і три пройшли,
Він як кіт той на печі:
Все для нього, все йому –
Він же більше нікому!
- Ти і їла, ти і пила,
І жила за мій же кошт,
Ти ще винна залишилась,
Ось верни мені свій борг!
І тікали «помічниці»
Від жаднюги хто куди.
Ось про це моя і байка –
Не купуйтесь, як сліпі!
Краще бути самому,
Ніж в прислузі хом’яку!
А хом’як сидить й понині,
Обіцянки роздає.
Жінки, будьте розумніші,
Не обманюйте себе!
2010 рік