Подружжя

Валентина Большакова 59
Подружжя скубались й сердились,
Один на одного все злились:
І правда в кожного своя,
І кривда в кожного своя.

Розійшлися  в різні боки
І мовчали три доби;
Хвилювання збайдужіло,
Що кипіло – зледеніло.

І розмова вже не та,
І робота як біда,
Загубилась доброта,
І усмішка вже не та.

Залишилося терпіння
Та примхливе розуміння:
В мріях хай любов живе,
На Землі ж – як Бог дає!

22. 03. 2014