Не говори печальными очами
То, что не могут вымолвить уста...
Так прорастает нежность между нами,
Так пред грозою тишина чиста.
Моя мечта, моё воображенье,
Иль просто морок тёмного чела?
Как было дивно радуги паренье,
Какая пропасть под ноги легла!
Я не скажу и в памяти - любимый,
И всё же вспоминай о нас двоих:
Шли две судьбы дорогами своими,
И обнялись на росстанях на миг.
_____________________________________
Не говори печальними очима...
ЛИНА КОСТЕНКО
Не говори печальними очима
Те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.