Не говори печальными очами... Лина Костенко

Мила Доброван
Не говори печальными очами
о том, чего не выскажут слова.
Где зарождалась нежность изначально,
висит предгрозовая тишина.

Ты выдумка моя иль сон чудесный,
а может, злая магия чела...
Где радуга взмывала в поднебесье,
вдруг между нами пропасть пролегла.

Любимым больше не назвать тебя мне.
А ты, меня припомнив, улыбнись.
Шли две судьбы различными путями.
На раздорожье судьбы обнялись.



Текст оригинала:

Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!

Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.