Туман и морось. Прогремит трамвай,
Промчится легковая по асфальту –
И слышно вновь, как подвывает в ветках
Пустого парка хищный листопад.
Фонарь скрежещет и дрожит, качаясь,
Как висельник на реи, и затишье
Сивиллою беззубою бормочет,
И ночь, как смерть извечная, плывёт.
Глаз не сомкнёт во мраке чёрный город:
Проулками, аллеями, садами
Былое в нём блуждает, точно шлюха,
И тьма кишит тенями грешных душ.
Перевод с украинского
Євген Маланюк
З щоденника
Імлиста мжичка. Прогуде трамвай,
Промчиться по асфальті мокре авто –
І знову чуть, як виє в голих вітах
Старого парку хижий листопад.
І ліхтарі хитаються й скрегочуть.
Мов вішальник на шибениці, й тиша
Все шамкотить Сибіллою беззубо,
І ніч пливе, мов згуба без кінця.
Але й в ночі не спить це чорне місто:
Заулками, алеями, садами
Минуле в нім блукає, як повія,
І тьма кишить від блудних, грішних душ.
1936.