З неба падала зірка кохання
Уперше і мабудь востаннє
Загадай бажання,не пропусти
І від того часу і назавжди
Запалає в серці кохання
Від смутку і нестерпної болі
Шукаєш ти щасливої долі
Зазирни у мрії,наче уві сні
Прокинуться троянди і на весні
Розквітне дивне кохання
Краще на серці вже мабудь не буде
Той хлопець ніколи її не забуде
Зірку,яка падала на білий сніг
Життя вона віддала за надію всіх
І вмирала заради кохання
Люди казали,що так не буває
І рано чи пізно кохання минає
І залишає біль і страждання
Але він не вірив!як так може бути?
І підіймав свою любу на руки
Цілуючи ніжно,неначе востаннє
23.03.14