Іван ВАЗОВ
РІДНА МОВА
Переклад з болгарської Любові Цай
Д-ру Ів.Д.Шишманову
Люблю тебе, мово... І щем
від того, як мило лунаєш
ти арфою, раптом – мечем
у майстра в руках ти заграєш.
Люблю, моя мово, тебе
міцну, часом гнучу неначе,
ти кличеш думки до небес,
ти – втілення мріянь гарячих.
З тобою – до бою й у спів,
наряддя моє ти коштовне,
від ласки твоєї п’янів,
як чув тебе, вільну й чудовну.
І душу, і слух поглина
гармонія рідної мови.
У співах жіноцтва вона,
в крилатім поетовім слові.
***
Оригінал:
Иван ВАЗОВ
РОДНАТА РЕЧ
Д-ру Ив.Д.Шишманову
Обичам те, българска реч,
звук сладък, най-мил в звуковете
ту арфа звънлива, ту меч
на майстор художник в ръцете.
Обичам те, роден език,
ту гъвкав, ту твърд, како камен
елмазен, жив израз и клик
на мисъл, на блян, на дух пламен;
Язик за песни и за бран,
язик, сечиво благородно,
от твойта съм сладост пиян –
как лейш се, звучиш ти свободно!
Как твойта хармонья плени
слуха, о, реч мощна, напета,
в песните на наште жени,
в крилатия стих на поета!
Иван Вазов. Съчинения в четири тома. София, «Български писател», т.1