За безмежжям таїться злоба,
А за холодом - далечінь,
Упакована в сни про море,
І закутана у пісні.
Про хороше давай мовчати,
Краще слухати серця стук,
Коли хочеться закричати
І коли вже немає слів.
Коли душу аж розриває
Від емоцій та почуттів,
Коли слухаєш пісню серця,
Якщо навіть нема дощів.