Пробач за те, що в пам"яті лишився
цілий сюжет із нашого життя,
в якому хтось любити запізнився
і відцвіло любові вишиття.
Пробач за те, що думаю про тебе
та відчуваю ніжності ковток.
Коли на мить торкаєшся до мене-
десь розквітає пристрасті вінок.
Пробач за те, що мріяла про тебе,
була в полоні тих рожевих мрій.
А ти був наче птахом в небі-
злітав так стрімко в височінь.
Пробач за те, що був зі мною в снах-
кружляв у танці і обіймав так міцно.
За те, що залишилось на губах...
й без тебе всюди чомусь стало тісно.
Пробач за те, що я жила тобою,
цілющим і п"янким було те відчуття.
Вмивалася в твоїх очах росою,
вдихала запах твій, як аромат життя.
Пробач за те, що серце потай любить
тебе, наперекір усьому й всім.
І кожен ранок почуттями будить
покинуте тобою серце- дім.
21.02.2008