По байці Глібова «Лебідь, Рак і Щука»
Берег. Ніч. Ось віз стоїть.
Біля воза Рак не спить,
Лебідь ковдру все скубе,
Щука в воду край тягне.
Нема спокою в ночі,
Рак розсердився тоді:
Захопив ковдру в клешні,
Та й порізав на шматки.
Лебідь шмаття приміряє,
Щука ковдру потопає,
Рак заплутався в нитках,
В оторочених боках.
Шарудіння, метушня -
Ніч ось так пройшла уся,
До світання встали всі,
Щоб нараду провести:
Лебідь чепуриться все,
Рак краде із возу все,
Щука плаває в воді:
- Ох, смачненькі карасі!
Після всіх своїх утіх,
Знову запряглися в віз,
До роботи стали всі
В різні боки потягли.
В байці думка про воза -
Віз все терпить, біль яка!
Всі боки вже розтягли?!
Де ж для воза коні ті!
2.12.2013.
В. П. Большакова.