КАК Признают поэта

Святозара Сотэр
БЛАГОДАРЮ ЗА ПРИЗНАНИЕ МЕНЯ ИСТИНЫМ ПОЭТОМ!!!!!!

 НИЗКО ВАМ КЛАНЯЮСЬ, УВАЖАЕМЫЕ МОДЭРАТОРЫ ДАННОГО САЙТА!!!

 УДАЛЕНИЕ МОИХ СТИХОВ Я ПРИНИМАЮ, КАК ПРИЗНАНИЕ И БОЛЬШУЮ НАГРАДУ ОТ ВАС, РУССКИЙ НАРОД.

ЗНАЧИТ ИСТИННАЯ ДУША  БЫЛА В ЭТИХ СТИХАХ И ИСТИННАЯ ЛЮБОВЬ.

БЛАГОДАРЮ ВАС ЕЩЕ РАЗ СНИМАЮ ПЕРЕД ВАМИ ШАПКУ, ЕСЛИ ВЫ МОГЛИ УЗРЕТЬ В СТИХАХ "ХВАТИТ ВОЙНЫ! Я МАТЬ!!!",  ТУ ИСКОРКУ ЛЮБВИ, ЧТО МНОГИЕ НЕ ЗАМЕЧАЛИ!
 А теперь лично для всех истиных поэтов.

 Попал УКРАИНЕЦ в автокатастрофу. Положили его в больницу, в реанимацию. И тут к нему приходит кум. Ему говорят, и бъясняют, нельзя мол, потерпевший в КОМЕ, никого не слышит и не узнает.
 А тот прётся. Все прется. С вещами, продуктами. Кума родного проведать нужно. Ну и пропустили его в палату....
-Ой КУМЕ, БЕДА, ОЙ БЕДА КАКАЯ У ТЕБЯ!!! Я ТЕБЕ САЛКА ПРИНЁС И ГОРИЛОЧКИ, А ты в коме.
 И тут голос из под одеяла.
 Та не КУМЕ , ТЫ НЕ ПУТАЙ,,,,
 КОМА ЭТО НЕ ТОЧКА,,,!!!!   НаливаЙ!!!! (КОМА, ТО НЭ КРАПКА!)
 

++++++++++++++++++

Попав українець в автокатастрофу. Доправили його в лікарню, в реанімацію.
Тут до нього кум проривається. Йому пояснюють, що не можна, потерпілий в комі, нікого не чує, не впізнає...
А той з торбами, клуночками впрошує. Ну, пропустили його в палату....
- Ой, куме, бiда ж яка... А я тобi сальця принiс, огiрочкiв, кварту горiлки... А ти у КОМI...
А тут голос з-під простирадла:
- КОМА - це ще не КРАПКА. Наливай ...!