***

Сербиновская Илона
Кожен вірш - то рідні мої діти,
В кожнім слові - сповідь душі.
Куди думки тревожнії подіти?
І що робити, коли очі всі чужі?

Дивлюсь у небо, дихаю... Свобода!
В вікно дивлюсь.. А там уже весна!
Не зрозуміла щось.. То при такій погоді,
До мене , тут, зібралася  зима?!

Нехай зима приходе, хай заходе,
Я пригощаю келихом солодкого вина!
Вона від жару серця і вина мого розтане.
І знов в душі моїй оселиться весна!

09.03.2014