До 200 річчя Тараса Григоровича
Шевченка.
Тарасів "Заповіт" читаю,
Гортаю жовклі сторінки,
Та суть життя по ним вивчаю,
Пророка золоті думки…
Про чорні брові, й карі очі,
Збирала доля колоски,
Та про страждання ті дівочі,
Про те як жили козаки…
Про вітер буйний на рікою,
До цих часів Дніпро біжить,
Під тою самою горою,
А в Києві каштанів цвіт…
Про довгу косу, й домовину,
Про Катерину, й чумаків,
Про ніжну неньку Україну,
Та позабутих кріпаків…
Слова великого Пророка ,
Доносить небо навесні,
По мудрим і святим урокам,
Так втішно вчитися мені…
Автор Геннадій Сівак.
7 березня 2014 року.