Немовби в річці риба,
Себе в горах відчув,
Видніється колиба,
На світі все забув.
Я ледве стримав слину,
Як їхнє взяв меню,
Та ще й підставив спину
До ватри, до вогню.
До їжі всі ми ласі,
За столик я як сів,
Замовив борщ із м'ясом
І десять дерунів.
Наївся, дивлюсь в стелю,
Похмурим трохи став:
Ще ж лізти нам на скелю,
А я живіт напхав.
До скелі ще ж лісами
Нам довго треба йти,
З борщем і дерунами
Трясуться животи.
Свою тяжку валізу
У ліс я не несу,
На скелю як полізу,
Хоч пузо розтрясу!