Ось чутка прокотилась в лісі
Що головні тепер вовки,
Вовки чини тепер купили,
Тепер вони володарі.
А щоб всі звірі не втікали,
Вовки в дозорі вже стоять,
І митниці набудували,
Щоб здерти шкуру або дань.
Панує вовча зграя в лісі,
Вже на частини рвуть собі
Бюджетні кошти ті народні,
Лиш залишають всім кістки.
І недоторкані вовки,
Бо депутати вже вони,
Замаскувалися собі
У різні кольори цвітні.
Щоб чорне те нутро прикрити,
Сховали кігті і клики,
Тепер вони і не вовки,
Вони собаки – дружбани!
Пташки у лісі не співають,
Сховались в нори звірі всі,
Вовків - хазяїв прославляють,
Горланять лиш папуги ті.
Не розуміє вовча зграя,
Закон природи над усе:
Любити край і все що в краї,
І знати місце те своє!
Хижак про себе лиш подбає,
Клики, і лапи, кігті тут,
І в лісі тихо хтось заплаче,
А інші, як вовки, завиють тут!