З під-снігу пробудилася весна,
Іще така непевна, диво-сонна…
Замріяна, і трохи мовчазна,
Така небесно-сонячно-прозора!
Ще де-не-де лежить місцями сніг,
Ще рано, і без брУньок голі віти,
Та пар уже здіймається з ріллі,
І тягнуться до сонця первоцвіти…