Громадянин, ховаючи свій страх, свій біль і сум та критику всій влади,
Шукай свої думки в моїх рядках, читаючи цей вірш на барикадах.
Не віриш пресі, радіо, ТіВі та їхні не виконуєш поради,
Де б ти не жив - від Чопу до Москви - читай мої вірші на барикадах.
Невзмозі знову обирати тих, хто нашу волю кидає за грати,
Хто прагне лити кров людей на сніг? Мої вірші ти спробуй прочитати.
Не слухаєш даремних привітань від тих, хто в Думах, а чи може - в Радах,
Суспільних не вирішують питань? Читай мої вірші на барикадах.
Бо в них життя і проблиски весни крізь бруд ідей, що містяться в принадах
Тих влад, що ділять гроші у багні. Читай мої вірші на барикадах.
Чи може ті прості мої рядки, що линуть в небо разом з молитвАми
До Батька справедливої руки, здобудуть його милостей віршами.