Ганна Осадко. Последняя боль...

Глеб Ходорковский
               Ганна Осадко.

              ПОСЛЕДНЯЯ БОЛЬ.

           Глеб Ходорковский (перевод).

          

           ***
 
       Ганна Осадко.


Цей безконечний, наче дощ осінній,
Цей недоречний, наче голка в сіні -
Останній біль:
де круки кружать, де над снігом в"ються,
де світ, де серце криком надірвуться
Ста тисяч породілль.

Де чоловік з далекої дороги
В моїх сльозах омиє босі ноги
В священну мить.
І Сонце зникне за щитом пророчим,
І чоловік сліпі підніме очі,
І ангел засурмить...

Вогонь. Вода. Повітря. Порожнеча.
А потім тихо підкрадеться вечір -
А нас - нема.
У трапезній небесного притулку
Нам подадуть гріхів засохлу булку
і піділлють вина.

1996 р.
 ***

 Так бесконечна, словно дождь осенний,
 ненужная, как та иголка в сене,
 как из больниц,
 Где крУжит вороньё, над снегом вьётся,
 (последним)и криком боли сердце надорвётся
 ста тысяч роженИц

 где из далёкой муж придёт дороги,
 в моих слезах омоет босы ноги
 в священный миг
 Исчезнет солнце за щитом пророчьим,
 и муж ослепшие поднимет очи
 И ангел вострубит

 Огонь, вода и воздух... Порожнеча...*)
 А после тихо подкрадётся вечер
 и нету нас.
 А в трАпезной небесного придела
 дадут грехов сухарик зачерствелый
 и подольют вина.

               *) Порожнеча(укр) - пустота.



      Ганю, переклад вийшов кострубатий.
      Кожне слово - вагоме, важко поступитися і серцем,і криком, іостаннім болем,
але треба вибирати...
      Втратив чіткість змісту і форми разом в цьому місці...
      Дуже кортило перекласти...
    
      Як ся маєш?
 Це не був час Майдану - хижак, як у Грузіі з Осетією, чекав нагоди...


                Бережи себе!

               Співчуваю і обіймаю.
               
                Гліб.