Тарас Шевченко
***
Посмотрю я
Посмотрю я впрямь и в бок
На ту степь, на поле;
Даст ли напитаться бог
Хоть под старость волей.
Я пошёл бы в Украину,
По пути до дому,
Там бы радостью, как сыну
Взыграли родному,
Там бы я поспал немного,
И молился чаще,
Там бы я ... Но только богу,
С этого не слаще.
Как в неволе, словно скот,
Жить будто злодею?
Научи меня, народ,
А то одурею.
*
Ой гляну я, подивлюся
На той степ, на поле;
Чи не дасть бог милосердий
Хоть на старість волі.
Пішов би я в Україну,
Пішов би додому,
Там би мене привітали,
Зраділи б старому,
Там би я спочив хоч мало,
Молившися богу,
Там би я... Та шкода й гадки,
Не буде нічого.
Як же його у неволі
Жити без надії?
Навчіть мене, люде добрі,
А то одурію.
Орська кріпость]