"Кров людська, то не водиця"
-Говорив мій тато:
"А життя не шахівниця,
Партій не багато,
Лиш одна, її не грають,
Дні, як ті клітини
Білі й чорними бувають,
Шлях до домовини...
Та прожити долю треба,
Щоб не осудили
Ті, що дивляться із неба,
Надихали сили.
Треба сину жити з Богом
У душі і серці,
Хоч яка тяжка дорога,
Не скорися смерті.
Не бажай її нікому,
Сама не приходить,
Хто радіє їй свідомо,
З ума того зводить...
Не пролий, не дай пролитись,
Ляж за це кістками,
Не завадиш, то молися
Днями і ночами"...
Йдуть роки, ділюсь своєю,
Нікого не зрадив,
Не пролив я нічиєї,
Зміг би, то б завадив...
П.В.М. 26.02.2014г.