Оригинал:
Була весна весела, щедра, мила.
Промінням грала, сипала квітки.
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло —
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала.
Дарунки всім несе вона, ясна.
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки.
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
Перевод:
Была весна весёлой, щедрой, милой,
Цветы дарила и игру огней,
Она летела быстро, как стокрыла,
И следом пташки певчие за ней.
Всё Ожило, и всё вокруг звучало -
Зелёный шум, веселья звук сполна!
Всё пело, и смеялось, и журчало.
А я лежала брошена, больна.
Я думала: весна для всех настала,
Одарит всех пресветлая, она.
Лишь для меня подарка не достала,
Меня забыла в радости весна.
Нет, не забыла! И в моё окошко
Ветвь яблони заглядывает вдруг.
Листок зелёный помигал немножко,
И белые цветы летят вокруг.
Влетел и ветер, в хате моей тесной
Он пел про волю, данную весной,
Его поддерживали птичьи песни,
И милый лес прислал мне отклик свой.
Моя душа вовеки не забудет
Того подарка, что весна дала;
Такой весны не было и не будет,
Как та была, что за окном цвела.
11.11.13