В захмарених химерах хиткий Київ
Вже виїв виродкам увесь кістяк,
І кров Вітчизни нині не відмити
Тим мертвим мертв'якам уже ніяк.
І Княжий жиє, бо є жити тяга:
Гарматами молилися сини.
Небіжчиків закопано,
Відкопано звитягу.
Халепа пала лицем долі!
Гей, любі люди!
Дивіться щирим серцем в серце дужій волі.