Ніч… Темно навкруги,
А я стою одна,
І море омиває береги,
Я п’яна від вина.
І тільки місячна доріжка,
Що грає на воді,
Сумує теж зі мною трішки,
Все як було тоді…
Тоді, коли була з тобою,
Тоді, коли кохали.
Ти ж пам’ятаєш як ми двоє
Світанок зустрічали…
По пляжу як вночі гуляли,
Ти ж пам’ятаєш, так?
І палко й ніжно цілували
Ми один одного не просто так.
А пізні вечори у степі,
Неначе зупинився час
І кожна зіронька на небі
Сяяла для нас.
А зараз я стою сама,
Дивлюсь на місяць, плачу,
Бо поруч вже тебе нема,
Тебе я більше не побачу…