упродовж Часу

Мария Гончаренко Бодак
***
і мали стати тілом одним
та не стали
і жоден чоловік та жінка
не стають одним тілом
упродовж Часу
і не еденський сад ми пораємо
а всю землю
бо від Початку
замислив спокушення Змієм
аби сказати потім
для всіх важливе:
«ось став чоловік, немов один із нас,
щоб знати добро й зло» *
і вислати його та матір всього живого
за межі Раю на землі
додаючи:
«у поті свойого чола ти їстимеш хліб,
аж поки не вернешся в землю,
бо з неї ти взятий. Бо ти порох –
і до пороху вернешся.» *
так був закладений Час Проминальності…
і зараз бачить Господь
«що велике розбещення людини
і весь нахил думки серця її –
тільки зло повсякденно»*
але ж не кожної
і хоча засмутився Він у серці своїм
та не жалкував що її сотворив
бо побачив серця полум;яні
що сяють веселкою в хмарах -
знаком заповіту між Ним і людьми -
і розпросторив Око над нами Своє печальне
бо маємо ми розібратись самі між собою…

19-21.01.2014

* цитати з Книги Буття (3.19, 22; 6.5)

іл. - малюнок автора "Чорний вівторок". 18.02.2014