Ганна Осадко.
В ТИШИНЕ И С БОГОМ.
Глеб Ходорковский(перевод)
Вино темнокрасное - как вино или клятва навек,
этот мужчина, который пришел из-за моря за нею,
этот мужчина, который смотрел,как девушка смуглая
бежала босая по раскалённому южному городу,
этот мужчина, говоривший с чуднЫм акцентом,
этот, который просил пригубИть горьковатый напиток,
и поцелуем легко-виноградно-сладко
вынул косточку-душу из её тела-черешни,
не ругал, не лукавил - только ласкал и лелеял,
был вином, а она - ну, пусть веночком из руты -
те, что в приморском городе,
в тиши и с Богом
жили просто, так,как могли - и были счАстливы.
Ганю,переклад пішов так легко, що боюся, чи не схожий він на підстрочник,чи не згубив чогось по дорозі
Давненько не перекладав твоіх віршив.
Не відповідай "дякую, дуже добре", я ж раджуся з тобою як з автором.
Бозя - Боженька?
* * *
при тишi та Бозi
Ганна Осадко
темне вино - ніби віно чи клятва навіки,
той чоловік, що прийшов із-за моря по неї,
той чоловік, що дивився, як панна засмагла
бігла босоніж розпаленим містом південним,
той чоловік, що говорить з химерним акцентом,
той, що просив пригубити гіркавого трунку,
що поцілунком легким-виноградним-солодким
вийняв їй кісточку-душу із тіла-черешні,
той, що лукавив-ласкавив-леліяв-не лаяв,
той, що вином, а вона - хай віночком із рути,
ті, що у місті, при морі, при тиші та Бозі
просто жили як уміли, і були щасливі.
© Copyright: Ганна Осадко, 2014
Свидетельство о публикации №114021504211