Тіло. 13.02.14.
Я жадно вп'ялась у його вуста,
І сказала: " Я твоя!"
Бо відчувала тепло його рук,
А між тілами пробіг невидимий павук.
Він павутиною обмотав серце мені,
І так лукаво, віддав його тобі,
А я, лише кохала, тебе,
І дозволяла, цілувати себе.
За хвилини щастя у двох,
Я отримала життєвий урок:
"Не важливо кохати чоловіка тілом,
Якщо між вами - крижаний потоп."
Попри бажання кохати його,
Я не розумію лише одного:
"Я ж лише хочу кохати,
Мені не треба діаманти - дарувати."
Невагомість між тілами,
І поцілунки теплими вустами,
Як аромат п'янкої кави,
Заслуговує терпкої зваби.
Це не мрії й не реальність,
Лише проста життєва банальність,
Не можна брехати про свої почуття,
Не відчуваючи шаленства й каяття.