***

Наталка Бойченко
Занедужала снігом. Хворію.
По годинах приймаю ліки.
Ні про що, ні про кого не мрію,
І не згадую твої теплі руки.
Запиваю таблетки мікстурою -
Намагаюсь знеболити душу,
Не милуюсь твоєю статурою,
і не слухаю мушлі.
Я тримаю в теплому ноги
і холодного не вживаю.
Горло вже не болить, тільки нежить трохи,
та душа не заживає.
Лікування іде продуктивно.
Кажуть - спала температура.
Лікарі не знають, напевно,
Що любов не минула.