Зелений плащ
Шон Маклех
«Плащ, що я бачив на ньому, прекрасний,
наче туман перших днів травня…»
(Скела «Руйнування дому Да Дерга»)
Коли я втомлений,
Коли не пишуться вірші,
Коли навіть Місяць
Не заходить в гості
І не слухає мої довгі роздуми
Про минувщину і вічність,
Про вогні людей і тишу лісу,
Коли навіть кіт не хоче муркотіти
І розказати мені ще раз,
Що життя, зрештою, диво з див
І джерело радості,
Коли вечір здається
Не морем спокою,
А пусткою чорноти.
Тоді
Накриваюсь я не теплим пледом,
Навіть не потріпаним кілтом,
А зелених плащем –
Зеленим, як мій острів,
Зеленим, як листя кленів,
Зеленим, як трава на пагорбі Слайне.
Зеленим, як серпневе море,
Коли падають на нього вечірні промені
Втомлене світило північного дня
Мені пощастило:
Є в мене дар Неба безцінний –
Журба самотності.
...
Зеленый плащ
Шон Маклех
« Плащ , что я видел на нем , прекрасный ,
как туман первых дней мая ... »
( Скала « Разрушение дома Да Дерга » )
Когда...
... я уставший (если...) Стихи не пишутся.
Когда... даже Луна!
(не заходит...) В гости...
... и. Не слушает (мои...) Долгие размышления.
О былом. И... о вечности.
(об огне людей...) И тишине. Леса...
...
Когда... даже кот. Не хочет... мурлыкать.
(и рассказывать мне...
... еще. Раз (что жизнь!
... в конце. Концов.
Чудо! Из чудес...
(и источник...
Радости...!
...
... вот тогда. Вечер... кажется (мне...
Не морем покоя (а пустой...) Чернотой.
...
... и. Тогда (накрываюсь я...
Не теплым... пледом.
... и даже. Не потрепанным... килтом.
А... зеленым.
Плащом.
Зеленым. Как...!!
(мой замечательный...) Остров...!
...
Зеленым... как. Листья кленов...
...
Зеленым...
... как трава. На холме - Слайне...
... и. Зеленым. Как... августовское. Море!!
(когда...
Падают на него! Лучи. Вечерние...
...
... лучи. Усталого светила... дня. Северного.
Мне... повезло:
Есть у меня...!
... дар. Неба. Бесценный...
(это...
...
... моя. Зелёная... печаль. Одиночества..