Вiн, мабуть, був

Любов Ведута
ВІН, МАБУТЬ,БУВ…

Він, мабуть, був народженим віршем
Сміливим, вільним і зимово-білим,
З тренованим і пружним сильним тілом,
Що ледь прикрив майданівським плащем.

Він, мабуть, був народженим стовпом,
Вмістилищем надій і їх оплотом,
Робив свою майданівську роботу,
Носив простий майданівський шолом.

На жаль, вже «був». На жаль, він вже не «є»,
Та він майбутнє освітив моє.
Хай не пророк, і хай не він – Месія,
Він – мученик, і воскреса надія
На те, що все у світі недарма,
Що в піднебессі, де нас ще нема,
Слова любові, виплекані нами,
Зростуть в садах прекрасними плодами.