Чи сняться, люба, ангели тобі?
Чи шелестять край вікон срібні крила?
Притих весь світ в обіймах холодів,
У серці кров застигла, заніміла.
А вітер стогне в хащах верховіть,
Бушує ніч палючим сніговієм,
І вже ніщо, здається, зупинить
Страшну не зможе Королеву білу.
Померлі сняться, в мареві жахів
Душа тріпоче, аж холоне тіло...
Лише під ранок ангел пролетить,
Щоб, тихим сяйвом, пекло впокорилось.
Лиш сіється з дерев і висне сніг,
Тріпоче світло, міниться грайливо.
І твій дарунок, джмелик золотий,
Всміхається, мов ангел, пустотливо...