Я багато їздив, обійшов пів – світу, ! (2)
Та завжди вертався до нашого цвіту.
До нашого цвіту в весняную пору, ! (2)
Я летів по світу до рідного двору.
До рідного двору й до рідної хати, ! (2)
І в любую пору хотів я вертати.
Там мене чекає моя люба ненька, ! (2)
Добре серце має, дорога й рідненька.
Добре серце має і золоту душу, ! (2)
Як її згадаю я вертатись мушу.
Добре серце має рідна моя мати, ! (2)
Вклонюсь їй низенько, буду пам’ятати.
Буду пам’ятати, увесь вік любити, ! (2)
Що б моя матуся могла довго жити.
січень, 2010;