Не сперечаються смереки,
Не утинають довгих віт.
У небо тягнуться далеке
І плачуть голосом тримбіт.
Зійшлися легені, мов скелі,
Лягає горами луна,
Стоять смереки невеселі,
Навіщо легеням війна?
Коли повстануть брат на брата,
Не зупинити помсту й кров.
Стара смерека, наче мати,
Волає марно про любов.
***
Легені - богатыри,
Тримбиты - народный муз. инструмент в горах, на котором исполняют жалобные песни (реквием).
волає - плачет и умоляет о любви.
Луна - эхо
скели - горы
смереки - деревья