Жив кожен день немов останній
І зайвих клопотів не мав.
А всі батьківські піклування
Лиш як належне я сприймав.
Хоч сивина лягла на скроні,
Іще цвісти й цвісти б рокам,
Та тягарем любов синовня,
Якої не додав батькам.
---