Бiль пiтьми

               

Достукатися тиші,
почути її біль,
ділити з нею миті,
піднятися з руїн
з безодні, як зумію –
збудую іншим світ,
добуду з серця мрію…

Із променю надій
звертаюсь сам до себе
невидимий собі…

Тулилась тиша неба
і не лякала нас.
Без жалості, сама
на вулицю летіла
із хати пісня сну,
а смерть життя манила
у сплющену пітьму…