З Освальда Мтшали. Всього лише перехожий

Валерий Калмыков
Я бачив, як його лупцюють кийками,   
Я  чув, як він кричить від болю,
як худоба на бійні;
до мене донісся запах свіжої крові,
вона лилися у нього з ніздрів,
текла по камінню.
 
Увійшов я в церкву
та став  на коліна.
«Я люблю тебе, Господи,
а також мого ближнього. Амінь.»
Я вийшов
з серцем , легким, як цілування янгола
на щоках святої душі.

Я пішов додому.
Натовп обступив щось на дорозі.
Тут підійшла
сусідка й спитала:
«Ти чув?
Ти чув, що твого брата вбили?»

«Ні-ні не чув!
Не чув  нічого - адже  був я  у церкві».