Назустрiч

               

Було якось чудно
перечити вітру
що бився у груди…
Що буде?.. Що буде?..
Сердитий по світу,
неначе розпуста
взяла над ним силу
штовхався він, дмухав…
Думки шепотіли,
кричали: « Не бійся!»
Біль в серці таївся,
а потім, де й дівся?..
В незгоді з собою
дорогою Мрії
іду за Любов’ю
назустріч Надії!