Моє рідне село.
Забіліли світи, то снігів намело,
Коли я повертався в своє рідне село.
Чорний ліс знов шумів, і мені весЕло,
Стереже він давно, моє рідне село.
В нас в подільському краї, звідки би не мело,
Ліс вітри не пускає, у найближче село.
Ліс людей зігріває, він дає їм тепло,
Весь його не зрубає, моє рідне село.
Ліс мій Шпилем зовуть, звідси видно село,
З козаків в нас Паланка, моє рідне село.
Боронити Ладижин, їх сюди привело,
Козаки й будували, моє рідне село.
У визвольних змаганнях їх багато злягло,
А від тих хто вцілів, моє рідне село.
І так з віку й до віку, навкруги все текло,
Як могло, так і жило, моє рідне село.
Поряд з ним Василівка, теж козацьке село,
Що не раз виручало, моє рідне село.
Отаман Заболотний, хоч давно це було,
Тут обрав собі хутір, і моє рідне село.
А рядом Буг протікає, і його замело,
Він тепер напуває, моє рідне село.
І живуть в селі люди, щоб завжди в них цвіло,
Хай Господь зберігає, моє рідне село!
січень, 2014;