У Ки в гинуть люди

Кармилла Сангвина
У Києві кінець Світу,
У Києві гинуть люди,
У Києві править госпідар,
Що нищить усе і  усюди.

У Києві всюди беркут,
У Києві не говорять,
Бо в Києві є військові,
Які за це вдарть й повторять!

У Києві люди в наметах,
У Києві мінус десять,
У Києві в сніжних  заметах 
Кров   революції скресла.

А в Україні розуха,
А в Україні пустоти,
Морально в країні посуха,
А в зРаді  доволі гидоти.

Одні українці стомились,
Другим укрїнцям до фєні,
Інші, як зілля напились,
Бо бачать вперед ізмінєній.

У Світі панує безлддя
За ширмою із підтримки.
Схотіли б - то дали б приладдя,
Допомогли б без затримки.

У Києві є військові,
Весь Київ - гаряча точка,
Бо політики в нас зразкові
Сидять у кабміні в сорочках.

Сорочки ті вже не білі,
На них засіяли квіти.
Стражденні,  криваві, змарнілі...
Вони - замордовані діти.

За плінтусом Україна,
За плінтусом наша Ненька
Змарнівша. Але є ще дитина,
Що врятує її серденько.

Ще будуть таких дітей сотні,
Ні, тисячі, навіть мільйони!
Коли будем жить по свободі, коли будуть нормальні закони.

До весни роспуститьс цвітом
У Києві правда усюди.
У Києві кінець Світу.
У Києві. Гинуть. Люди.