Щоб не зустрітися навіки,
Ми познайомились з тобою.
Свої замруженії віки
Пов’яжу рим твоїх габою.
По пам’яті почну читати
Слова в вінок терновий звиті,
Мов на душі криваві лати,
На раз сльозами рясно вмиті.
Такі вірші читати треба,
Без думки про зв’язки логічні.
Ти кажеш, що зійшло із неба?
Є людям почуття довічні:
Без слів нам музика до тями,
Слова в рядках, як ноти в стані,
І в резонанс звучить струна’ми
В моїй душі акорд останній…
23.01.14
Та не залежить це від нас:
Біжать літа, а почуття ще юні.
В чужій душі заграють струни,
І відгукнеться ваша в резонанс.
(Умова є для тих подій,
Коли в душАх тотожний стрій…)
7.12.23
Рисунок взят из Интернета.