Шевченко нам лишив слова,
Та їх навряд чи зрозуміють,
Надто гаряча голова,
Над то пекуча
В серці мрія,
Почуйте голос
Кобзаря,
Не в чварах сила,
У єднанні,
Бо Батьківщина
В нас одна,
Їй всі думки,
І всі старання
Не має гіршого,
Тоді,
Як йде з камінням брат
На брата,
А Київ
Чорний в ньому дим,
І як ховає сина мати,
То гірше ніж війна,
Ганьба,
Уже не визвольні змагання,
Почуйте слово Кобзаря,
І припинить протистояння,
Сховайте пращі
І кийки,
Згадайте ви
Про крицю слова,
Бо слово – Бог,
Не куля – ні,
То з часів Ноєвих відомо!
23.01.2014
________________________________________________
Надихнуло: «Схаменіться: Усі на сім світі — царята і старчата — Адамові діти» ( Поема « Сон» Тарас Григорович Шевченко)