Палає знову Київ мій, палає...
І знаю я, чия у тім вина,
Що мій народ сьогодні єдності не має,
Чому в самому серці України йде війна...
Прошу вас, люди, я благаю - зупиніться!
Заради чого - пролилась сьогодні кров?
Заради чого - брат із братом буде битись?
Щоб скіпетр влади когось з трійці віднайшов?
Життя людське - то є найбільша цінність!
Одне життя лиш - доля не одна
Скалічена... коли іде у вічність
Людина рідна - ось що є війна!
Замисліться, чи варті ті ідеї,
Чи гасла ті - громадської війни?
Навпроти вас - у формі і жилетах -
Такі ж як ви, країни рідної сини!
Їх, як і вас, чекає вдома мама,
Дружина... може й двійко діточок...
Їх може й влада не влаштовує - так само!
Вже годі крові - повертайтесь до діток...
Йще зараз не запізно повернутись
І мирним шляхом віднайти країні путь!
Загиблих - неможливо повернути...
Клянімось їх довіку не забуть...