Дв мене...

Лика Лопуга
Є дві мене. Одна радіє сонцю,
Друга сміється злобно в темноту.
Одна із посмішкою дивиться в віконце
А друга рве всі квіти на ходу.
Одна щаслива й в коледжі і вдома,
І з друзями завжди на позитиві.
А друга де зникає - невідомо,
І іздить хоче на локомотиві

Є дві мене. Одна в рожевій сукні,
Пахне ваніллю і читає вірші.
Носить помаду у маленькій сумці
Усі навколо, з нею, щасливіші.
А друга в темно-чорнім, колір болю,
І злістю знов горить зелений погляд,
Вона прохожих норовить штовхнуть рукою,
І ненавидить за собою догляд.

Є дві мене. Одна пише про казки,
Друга про смерть, хрести й останні дні.
Одній печально, коли є на людях маски.
А друга - майстер підлості й брехні.
Одна б хотіла жити в ганім замку,
А мрії другої безглузді і тупі,
Одна схожа на жінку, інша на коханку.
Є дві мене. А котру знаєш ти? 20.01.14. 20.59