Осінь.
Полонила осінь,
Мене в свої шати.
Яка же ти гарна,
Хочу їй сказати.
Всі яскраві барви,
Різнокольорові.
Бачив я у полі,
І в нашій діброві.
Може то веселка,
Їх розмалювала.
Що прийшла від літа,
І десь тут пропала.
Я все сумніваюсь,
В розмові з тобою.
Що зовуть в нас тільки,
Тебе золотою.
Ти поглянь на себе,
Яка ж ти барвиста.
Мов дівча маленьке,
В віночку з намиста.
Не лише ти гарна,
Ти у нас багата.
Твоєю порою,
Добром повна хата.
Може й нам потрібно,
Весь вік пам’ятати,
Коли жити гідно,
То й осінь – багата !
жовтень, 2008;