Ти наснилась мені.
Ти прийшла серед ночі.
Твої очі сумні.
Чом сумні твої очі?!
ПР: Коли в серці зима,
Коли в скронях стукоче…
Що тебе вже нема,
Серце вірить не хоче!
Чому ночі ясні?
Чом вони ще прозорі?
Чому з неба, як сніг,
Білі падають зорі?
ПР: Коли в серці зима!
Коли в скронях стукоче…
Що тебе вже нема,
Серце вірить не хоче.
Ці вуста чарівні,
Ці закохані очі,
Не лишень у вві сні
Цілувати я хочу!
Ніжність вуст не згублю,
Щастя мить не зібгаю, -
Бо шалено люблю!
До нестями кохаю!
ПР: Коли в серці зима,
Коли в скронях стукоче…
Що тебе вже нема,
Серце вірить не хоче!