Скіфські коні і степи безкраї,
Шлях на Січ... за козаків молили
Навіть баби давні із могили,
А козацтво й нині все гуляє.
Щось поводирі своє торочать,
Йти куди й якими нам шляхами.
Розпач тихо скапує зірками.
Нечестивці кров з народу точать.
Правди каганець заледве світить.
Господи, є правдонька на світі?
Від неправди вже й душа зболіла.
Серця біль... затиснуті до крику,
Ледь тамуємо печаль велику.
Шабля духом вільним задзвеніла.