Як гарно у небі жевріють зірки!
Далекі, прекрасні, холодні…
Торкається місяць моєї руки
Сріблом, і тане в безодні.
Там човен небесний Чумацьким Шляхом
Мандрує , і пісня лунає.
Сузір`ями сипле поміж хмарок -
В тім човнику легінь співає.
Жвавий, курчавий, солодкоголосий,
До місяця погляд прикутий…
Од пісні чарівної падають роси,
Сновидами робляться люди.
Од пісні тієї сердечко тремтить,
Болюча здіймається жура…
Милуючись зорями, в ту саму мить
І я його пісню почула.