Йдемо до Кобзаря за мудрістю. Вчимося
Любити свій народ і поважать чужий,
Щоб досягти гармонії вдалося,
Думки і душу Кобзарю відкрий.
Вчимось у Кобзаря свій рідний край любити,
Красу його духмяну, світлий рай.
Вчимось по совісті, по правді жити.
Народу серце, як Кобзар, віддай.
І де б ми не були, вертаймося додому,
До хати рідної, до витоків своїх.
Вклоніться матері, кутку Святому,
Нехай зустріне вас в домівці рідній сміх.
Вчимось у Кобзаря любити батька й матір
Так ніжно й віддано, як лише він умів,
Торкатись думкою колиски, печі в хаті,
Співати разом з соловейком уві сні.
Йдемо до Кобзаря, щоб зберегти, плекати
Моральність нації, високі почуття,
Щоб берегли ми Україну-матір
І щоб було щасливим майбуття.